Пятница, 17.05.2024
Чернігів політичний
Меню сайта
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 3
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Форма входа
Главная » 2009 » Декабрь » 15 » Чи нам потрібна влада, що тільки бреше і краде?
00:35
Чи нам потрібна влада, що тільки бреше і краде?
Чи нам потрібна влада, що тільки бреше і краде?
 
 
 
 Уважаемые коллеги! Я наследственный антикоммунист, исповедующий белогвардецские идеи предков. Советскую власть признал только в 1994. Но на всех выборах с того 1994 года Я ГОЛОСУЮ за коммунистов, ибо просто больше нет партий - одни бизнес-клубы. Эту статью я слал в "Голос Украины”, но вряд ли газета "Верховной Зрады” её опубликуют. Поэтому пересылаю ЕЁ Вам. Володимир Сиротенко(Вербицький), Правнук автора "Ще не вмерли України” Львів. Чи нам потрібна влада, що тільки бреше і краде? Нинішні владці, які до 1991 переважно були активістами хам.партії та комсомолу, полюбляють кричати про те, якою антинародною була та Радянська влада, як погано жилось тоді людям, як вони повинні були славословити КПРС й тяжко працювати отримуючи при цьому найнижчу в світі зарплату .
Найсумніше те, що наша молодь, яка виросла вже при них і нічого, крім цієї осоружної дійсності не бачила, вірить в ті патякання, вірить, що краще цієї влади не було і, мабуть, не може бути.

Я з того покоління, чиє становлення припало на роки Хрущовської відлиги. Це саме ми відбудовували і будували Державу. Коли мені виповнилось 7, бабуся повела мене в невеличку, двоповерхову школу №3 в самому центрі Чернігова. Повела, повз руїн, в які перетворила війна прекрасні житлові будинки в центрі міста. А в п’ятий клас я вже йшов у величезну, красиву школу біля парку Богдана Хмельницького. А стара школа була перетворена в Палац Піонерів і я ходив туди до гуртка юннатів. І ходив я тепер туди не повз руїн, а повз житлові багатоповерхівки з величезними магазинами на перших поверхах. То ж та «проклята» Радянська влада першими відбудувала електростанції, водопостачання, школи, лікарні, житлові будинки з інфраструктурою , а потім вже прийнялась за заводи та фабрики. Коли я закінчував школу, то ми всім класом, добровільно і безкоштовно приймали участь у будівництві величного Палацу Хіміків. І саме в тому Палаці Хіміків м, випускники, приносили Присягу Будівника комунізму…

Потім був інститут, робота на харчових підприємствах і в органах Держстандарту, аспірантура у Львові, робота на м’ясопереробному підприємстві Кремлівської райспоживспілки, заслання назад до Львова за передачу свої розробок на Захід. І ось вже 30 років я животію у Львові. У Чернігові був лише в 2005. Більше не тягне. Однокласники роз’їхалися по всьому світу, а тих, хто залишався, забрав рак. На місці батьківського будиночку зріс хмарочос. Палац хіміків став руїною. Чужим, зовсім чужим стало рідне місто…
Та якби тільки місто. Країна, рідна країна поступово стає чужою. Зміни найяскравіше можна побачити у характері провідниць залізниці. Раніше вони, коли їхали з півдня, скупали дешеві фрукти та бахчові і везли їх додому – дітям, рідним та близьким.
Зараз теж скуповують. Але не для рідних та дітей, а для перепродажу. Бо мінився світогляд. Нема вже в нас «Ми», замінило його «Я»

Я не ганитиму Радянську владу. Адже я її визнав тільки в1994, коли колишній секретар ЦК КПРС Кучма і колишній перший секретар Золотоношського райкому КПРС Мороз поховали Радянську владу своєю «нічною» Конституцією.
Я був піонером, комсомольцем. Ось тільки заяви в хам. Партію ніколи не подавав, адже це вона знищила могилу мого прадіда – автора слів «Ще не вмерли України ні слава, ні воля, ще нам брати молодії усміхнеться доля”, стовпового дворянина Російської імперії Миколи Вербицького, знищила моїх дідів – Миколу Вербицького і Миколу Вороного, моїх вуйків – Євгена Вербицького і Марка Вороного. Але, не дивлячись на те, що я був нащадком «Ворогів народу» я зміг здобути вищу освіту, закінчити аспірантуру, як і тисячі моїх ровесників, в тому числі і дітей засланих до Сибіру бандерівців.

Я не був членом КПРС, так що тепер маю право не гавкати на Радянську владу, як всі ці колишні іуди-комуністи, а об’єктивно порівняти ту владу з цією.
Після 17 років животіння в студентському гуртожитку я, нарешті, отримав останню для інституту державну квартиру. Отримав її в Сихові. Ось і розповідатиму про владу на прикладі Сихова. На здоров’я не жаліюся. Лише зуби забрав час. Отже, дивлячись на цю владу очима моїх ровесників, я буду говорити в першу чергу про проблеми стоматології.
У 1990 році голова Львівського міськвиконкому Богдан Котик пробив в Москві кошти на створення в Сихові Державного Стоматологічного центру. Адже тоді, при тій «проклятій» владі, керівники повинні були дивитися в майбутнє. Богдан Котик передбачав, що з розвитком промисловості міста, спальні райони розростатимуться і тоді 20 тисячний Сихів перевалить за 200 000! Ось він і запланував для Сихівчан величезний медичний центр, в тому числі велику дитячу поліклініку для майбутніх будівельників Держави, величезну поліклініку для дорослих, а для ветеранів – стоматологічний центр. При ньому і почалося будівництво цих гігантів.

Та от, за пляшкою «Біловежської» на трьох, три колишніх секретарі ЦК КПРС, скориставшись положеннями Сталінської Конституції, справили тризну по тій Великій Державі. Україна не виборола, а просто випала в Незалежність. Але ж Незалежну Державу треба будувати. А керувати тією відбудовою ми обрали не фахівців, про яких нічого не знали, адже не виборювали Незалежну Країну, а тих, хто гучніше горлав «Ганьба!» Та виявилось, що крім крику «Геть і ганьба!» вони нічого не знають, не вміють, не можуть та й не хочуть. То ж без найменшого спротиву вони поступились місцем тим, хто знав для чого потрібна їм та влада…

Пішов з життя незабутній Богдан Котик. Кожен з новообраних наступників все більше і більше сприймав ідею, що головне в його житті «Я», а не «Ми». Кожен все більше і більше присвячував свою діяльність не служінню Львову і Львів’янам, а задоволенню особистих інтересів!.
Василь Шпіцер встиг відкрити дитячу поліклініку, пустити тролейбус, започаткував розвиток інфраструктури Сихова. Василь Куйбіда більше був захоплений віршуванням, ніж будівництвом. Та йому ще вдалось відкрити величну поліклініку для дорослих. А потім, після зведення коробки будинку, щезли кудись кошти, виділені і отримані під Стоматологічний центр. .Щоб недобудований будинок не зруйнувався, Сихівські стоматологи скинулись і вставили й засклили в будинку сотню вікон. Йшли роки. Ми обирали нових та нових владців, а завершення будівництва Стоматологічного центру так і залишалось маренням.. Поступово бомжі повиламували вікна на багаття, щоб зігрітись зимою і будинок, дивлячись на вас очницями вийнятих вікон, став нагадувати руїну…

Та от Ми на Майдані вибороли нову владу. Першим, що вона зробила – скоротила 18000 старих чиновників. Та всі скорочення на Україні завжди супроводжувались зростом кількості. От і Нова влада , вигнавши старих, створила новий Сихівський район, звісно, з новим штатом чиновників адміністрації. Ці чиновники відібрали у Сихівчан найбільший дитячий садочок, що біля торгового центру Іскра. Та тоді це було не боляче. Адже жінки в обстановці зневіри не спішили народжувати дітей…

Та чиновники у нас мають властивість множитись, як клопи. Стало мало їм приміщань дитячого садочку. На черговій сесії міськради вирішили віддати їм головний корпус недобудованого Стоматологічного центру. День і ніч велись роботи і вже осінню 2007 засяяв вікнами не корпус стоматполіклініки, а палац з тонованим склом над сходинковими клітками. Та тут в черговий раз змінилась влада і нові владці з Центру відмовились виділити кошти на закінчення сантехнічних робіт, а головне, на нові меблі. Переїжджати в нове приміщення з старими меблями якось чиновнику не лічить. От з тої осені 2007 так і стоїть-пустує палац-новобудова. І ходять повз неї розлючені Сихівчани, марно шукаючи дитячий садок для своїх дітей. Адже від численних дитячих садочків, збудованих Богданом Котиком, Шпіцером і Куйбідою, залишилось лише декілька. Всі інші міські чиновники вже давно продали приватним структурам…

Перед черговими позачерговими виборами депутати з фракції НУНС Львівських міськ- і обл- рад необачно схотіли зустрітись з Сихівчанами, щоб заручитись їх підтримкою на виборах. Зустріч відбулась у величезному залі кінопалацу Ім. Довженко. Я був на тій зустрічі. На ній виборці ледь не побили своїх обранців. За «виконання» тієї передвиборчої програми, з якою ті йшли на вибори і були обрані. Нічим було відповісти депутатам. Нічого ж вони не виконали, та й не збирались виконувати…

Електоратом НУНС на Львівщині є ветерани-пенсіонери. Ті, що з німецьким шмайсерами сміливо стріляли по нкаведистам Сталіна. Не боялись воювати зі Сталіним, то й проти цю влади виступити не побояться. Лячно стало депутатам. Стали записувати проблеми, які є у ветеранів. Виявилось, що їх найбільше тривожить хамство шоферів, які викидають ветеранів з маршруток, відсутність ліків по пільговим рецептам і неможливість безкоштовного лікування та протезування зубів. При чому найбільше ображало ветеранів те, що на створення стоматологічного центру для них коштів немає, а от на перетворення його у палац для районної Адміністрації кошти знайшлись. Міські обранці, щоб не бути побитими, а бути обраними на нову каденцію, вирішили хоч щось зробити для людей. Найлегше було справитись з хамами-водіями. За хамство Їх просто стали виганяти з вовчим квитком. З аптеками нічого не вийшло. Приватна власність – свячена, а всі комунальні аптеки Сихова ще попередні владці «прихватизували». То ж безкоштовні ліки можна отримати тільки в лікарні. Та й то не завжди…

А от щоб той палац адміністрації не муляв очі Сихівчанам, щоб не пролетіти на чергових позачергових виборах, Нунсівці тимчасово об’єдналися з Пористами і Свободівцямі і загальними зусиллями пробили виділення коштів на «поліпшення справ із стоматологією в Сихові». Правда, замість Стоматологічного центру тут восени 2008 на третьому поверсі одного крила дорослої поліклініки відкрили філію центральної міської комунальної поліклініки. Подали це як величезну перемогу демократичних сил Львівщини. А чи перемога це?
Порівняйте це малесеньке приміщення ( у помаранчевому будинку) з білою багатоповерхівкою, збудованою для Стоматологічного центру, що стоїть поруч! До того ж ця філія не може вирішити проблем з безкоштовним протезуванням ветеранів. А це ж вовни, відбудовуючи ЦЮ ДЕРЖАВУ, вкладували в неї депозитом свої податки з зарплат. А що мають з тих депозитів? Держава краде ті їхні депозити, як шахраї-банкіри!

Ветеранам нині не по кишені лікування зубів. Пломба в кооперативі або приватному стоматологічному кабінеті, яких з півсотні в Сихові коштує від 100 до 500 гривень. Протез щелепи коштує більше 1000 гривень! А де узяти такі гроші пенсіонерові? Це в ті «прокляті» радянські часи ветеран міг нормально прожити на свою пенсію. А зараз? Покажу на своєму прикладі.

Мої винаходи дали тій Державі мільйонні золотих рублів. Коли ж прийшов час оформляти пенсію, то мені в 2005 зондеркоманда Галицького пенсійного фонду, після дворічній тяганині з доказами, що я маю право на наукову пенсію, нарахувала цю наукову пенсію в сумі аж 94 гривні 24 коп. Пригадуєте, якою того року була мінімальна робоча пенсія? Всі найсправедливіші в світі українські суди відмовилися прийняти позов до Пенсійного фонду. Адже чиновники Пенсійного фонду це виконавча влада. Все, що скаже такий чиновник вважається істиною, законнішою від всіх ваших документів! Правда, відмова наших суддів дала право подати скаргу до Європейського суду. На другий же день, після отримання повідомлення про прийом ЄС моєї скарги, пенсія збільшилася рівно в 10 разів. Але я все ж таки науковець-практик. Об’їздив свого часу весь Союз від Калінінграду до Петропавловськ – на – Камчатці. Пробиваючи свої розробки та винаходи, зустрічався з Черненко та Алієвим. А що робити простому роботязі, який вкалував, розраховуючи на пристойну пенсію, а зараз вона навіть на прожитковий мінімум не тягне? До того ж з роками втрачається здоров’я, потрібно все більше і більше ліків, а наші чиновники безглуздою прихватизацією майже знищили власну фармацію та АПК, створивши цим обстановку для нестримного зростання цін на ліки та продовольство!

Чому вимагали пенсіонери відкриття в Сихові саме Стоматологічного центру, а не філії? Та тому, що у пенсіонерів вже давно проблема лікування зубів перейшла в проблему їх протезування. По законах, прийнятих ще в Радянський час і пролонгованим новою владою, ветерани праці мають право на безкоштовне протезування, яке і повинні проводити державні (Тепер комунальні) стоматполіклініки. В даному випадку Стоматологічний центр. У філії, що відкрилася, це практично неможливо. Чому? Та тому, що такий нині механізм фінансування роботи по безкоштовному протезуванню. Спочатку Сихівський райфінвідділ повинен перерахувати кошти на це Галицькому райфінвідділу, на території якого знаходиться центральна стоматполіклініка. Потім вже Галицький райфінвідділ перерахує гроші - всі, а не конкретно для Сихова, центральній поліклініці. Потім з її реєстратури подзвонять всім «своїм людям» і з ветеранськими посвідченнями своїх близьких кинеться в цю поліклініку і старий і молодий, вставляючи «на халяву» зуби. Коли ж про надходження коштів дізнаються у Сихові, всі вони вже будуть витрачені.

В перші дні після відкриття філії тут ще можна було побачити людей похилого віку. А нині в чергах біля реєстратури та в коридорах – переважно молодь та працюючі. Ветеранів майже не побачиш. Бо нема чого їм тут робити. Це не дивлячись на те, що в філії є і ливарня, і майстерні для виготовлення протезів. Щоправда, рентген кабінету так і нема, та й в самій центральній комунальній поліклініці він ще з Брежнєвських часів, тут навіть не мріють про панорамний рентген апарат з комп’ютерною обробкою знімків, які є у провідних страхових стоматполіклініках. Мало того, всі стоматологи філії універсали. Не дивлячись на те, що тут працюють сертифіковані техніки, які проходили вишкіл у знаменитої Лідії Ільківни Рігельман! Та в центральній комунальній поліклініці, де в малесенькому приміщенні працює з півсотні техніків, у кожного робота кипить так, що голови не підняти, а тут хлопці нудьгують. Бо ж все пільгове протезування проводиться в тій, центральній комунальній стоматполіклініці, а тут треба платити по розцінкам, таким же, як і у приватників. Та у приватників не треба висиджувати в черзі, ще й до якості можна прискіпуватись. От і ідуть ті, хто має гроші, до приватників. Навіть я іду не до Липського, а до Ростика Беднарчика, улюбленого учня знаменитого доктора Вареса. Бо до Липського можна й не висидіти в черзі, а Ростик зберіг принципи Вареса. Запишешся на певний час і він прийме хвилина в хвилину. До того ж у приватному науково-виробничому центрі Вареса були пільги ветеранам. Вони платили тільки 50%. От і Ростик бере лише за матеріали, а за працю я кажу тільки спасибі. Та скільки у Львові залишилось учнів Вареса? Самого ж його наші доблесні владці поборами за оренду приміщення витіснили з міста. Він тепер працює в Донецьку…

Львівські газети, які тепер належать місцевим олігархам, бадьоро рапортують про величезні рейтинги у Львові нинішнього Президента та Прем’єра. Але ж про вождів судять по їх команді. А це ж їх команди обіцяли Сихівським ветеранам добудувати Стоматологічний центр, а замість нього зробили палац для Адміністрації. Це ж вони обіцяли нормальні ціни на ліки, а тепер на ті ліки треба витрачати не тільки всю пенсію, а й просити допомоги у дітей! Це ж вони обіцяли розібратись з ЖКХ, а тепер ми платимо за ті ж не надані послуги на порядок вище! Це ж вони обіцяли вирішити проблему з водою, а ми тепер купляємо її з машин по 50 коп./л, бо водогінну воду пити неможливо. Що ж, недаремно всі ті партійні програми у народі зовуть передвиборчими побрехеньками!

Я знаю, за кого я проголосую на цих виборах. Але свого часу я був у всіх виборчих комісіях. Від окружної до дільничної. І бачив і пачки бюлетенів з галкою проти потрібної особи і додавання голосів в загальному звіту в окружному зовсім не тім, хто є в оригіналі звіту виборчої дільниці. Про це все я завжди писав керівництву ЦВК, писав окрему думку у звіті виборчої комісії. Та ніяких порушень ні ОВК ні ЦВЕ не знаходило і не фіксувало. То ж я не знаю, кому припише мій голос ця «вибрана команда» виборчих комісій.

Я вже переконався, що ця влада нічого не вміє, не знає, не може, та й не хоче, окрім як красти. Так навіщо мені і моєму народу така влада?
Я давно вже не маю змогу обирати владу і вона, фактично, обирає сама себе. А це ж перша передумова до революції. Ви хочете нового Жовтневого перевороту?
Володимир Сиротенко(Вербицький) Правнук автора "Ще не вмерли України” Львів.
КОМИНФОРМ Володимир Сиротенко(Вербицький) "COMINFORMUA" - КОММЕНТАРИИ И МНЕНИЯ - ЧИ НАМ ПОТРІБНА ВЛАДА, ЩО ТІЛЬКИ БРЕШЕ І КРАДЕ? URL: http://www.cominformua.com/cgi-bin/show.pl?lang=ru&action=showstat&sndir=2009_11&razd=21&stat=191
Просмотров: 670 | Добавил: Hohol | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Поиск
Календарь
«  Декабрь 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архив записей
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Copyright MyCorp © 2024